«Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була…» – ці рядки поета-класика Павла Тичини стали лейтмотивом ініційованого Комунальним закладом вищої освіти «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» проведення ІІ регіонального науково-практичного семінару «Формування української ідентичності в процесі збройного протистояння російській агресії». До кола організаторів долучилися Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського та Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.
Захід розпочався хвилиною мовчання, якою присутні вшанували загиблих українських героїв-воїнів та цивільних співгромадян.
Збройна агресія росії, що триває вже четвертий рік, не принесла загарбникам очікуваних результатів – страху і покори нашого народу перед ними. Навпаки, вона викликала бурхливий підйом національного чуття, розуміння важливості його зміцнення, збереження і розвитку. Про це у вітальному слові сказав Петро САВЧУК – кандидат педагогічних наук, член-кореспондент Академії міжнародного співробітництва з креативної педагогіки «Полісся», директор Комунального закладу вищої освіти «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського». Звертаючись до учасників семінару, спікер підкреслив надзвичайну важливість теми дискусії та відповідальність усіх українців перед тими, хто своїм життям допомагає зберегтися нашому етнокоду, продовжуючись у наступних поколіннях.
У вітальних словах Анатолія ФІЛІНЮКА, доктора історичних наук, професора кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, академіка НАН ВО України, заслуженого діяча науки і техніки України, почесного краєзнавця України, та Сергія ГАЛЬЧАКА, доктора історичних наук, професора Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, члена-кореспондента Української академії історичних наук, керівника Вінницької філії Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, голови правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, заслуженого працівника культури України, почесного краєзнавця України, ішлося про російсько-українську війну як своєрідний каталізатор, який допоміг кристалізувати національну ідентичність і українців, і росіян, котрі, за словами відомого етнографа-подолянина Євгена Антоновича, «…дивно жили в краї, не знаючи ні самого краю, ні людей, що в ньому», проте розуміли, що без України росія не буде імперією. Тому метою дискусії повинно бути визначення засобів і шляхів збереження української ідентичності, яка мала у своєму початку Конституцію Пилипа Орлика, Києво-Могилянську і Острозьку академії з численними братствами, а також єднання козацького війська і посполитих проти загарбників усіх мастей.
Обговорення доповідей відбувалося за модерування Юрія МАЛІНОВСЬКОГО, директора фахового коледжу Комунального закладу вищої освіти «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського», та Валерія ВОСКОЛУПА – голови циклової комісії викладачів соціально-економічних дисциплін Комунального закладу вищої освіти «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського», голови методичного об’єднання викладачів суспільних дисциплін закладів фахової передвищої освіти Вінницької області.
Федір МЕДВІДЬ, доктор наук у галузі політології, кандидат філософських наук, докторант, професор Міжнародної кадрової академії Міжрегіональної академії управління персоналом, академік Міжнародної академії безпеки життєдіяльності, та Анатолій ФІЛІНЮК, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, академік Національної академії наук вищої освіти України, заслужений діяч науки і техніки України, почесний краєзнавець України, у своїх доповідях визначили критерії поняття «національна ідентичність», її вплив як чинника формування власне народу та цивілізаційного протистояння в сучасній гібридній російсько-українській війні. Обидва науковці висловили щире захоплення вагомими результатами подвижницької праці барчан у галузі дослідження історії рідного краю, бажання продовжити плідну співпрацю.
Жвавий інтерес учасників викликала доповідь Олексія СТРУКЕВИЧА, доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри філології та гуманітарних наук Комунального закладу вищої освіти «Вінницька академія неперервної освіти», у якій він порівняв дві освітні парадигми – «наукового просвітництва», застосованого Катериною ІІ в Російській імперії, і «народної школи», яку впроваджував Фрідріх ІІ у Пруссії і яка базувалась на засадах зміцнення національної самосвідомості. Адже й сучасний політичний світ, як показали нещодавні події, керується не принципами гуманізму, а принципами національного егоїзму; тому вміння відстоювати свою незалежність можливе лише за умови виховання дітей саме із застосуванням парадигми «народної школи».
Формуванню національної ідентичності засобами образотворчого мистецтва були присвячені доповіді Юрія СТЕПАНЧУКА, доктора історичних наук, професора кафедри суспільно-гуманітарних наук Комунального закладу вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж», почесного краєзнавця України; Романа КОЛОДІЯ, кандидата технічних наук, доцента кафедри телекомунікацій Національного університету «Львівська політехніка», і його співдоповідача Романа МЕЛЕХА – доцента Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Учасники семінару були приємно здивовані фактом перебування міста Бар у ранзі столиці України: воно убезпечувало тодішні урядові структури від агресивного впливу російських радників; саме в ньому зародилось українське реєстрове козацтво. І провіднику національної ідеї, гетьману Івану Виговському, колишньому старості барському, подобало б бути увічненим у пам’ятнику на площі міста, яким він колись опікувався. Модель пам’ятника уже створена.
Увагу присутніх привернули доповіді колишнього випускника Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського Романа ГРИГОР’ЄВА, нині директора ГО «Барський міський художній аматорський театр», заслуженого діяча естрадного мистецтва України, члена Національної спілки театральних діячів та Національної спілки журналістів України, аспіранта історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, та Ірини ДЄДОВОЇ – заступниці директора, головної режисерки ГО «Барський міський художній аматорський театр», заслуженої артистки естрадного мистецтва України, члена Національних спілок театральних діячів та журналістів. За підтримки Українського культурного фонду в Барі створено акторську трупу, куди входять учасники бойових дій і члени їхніх родин; здійснено постановку кількох спектаклів, із якими аматори гастролювали містами України; записано альбом аудіоказок «На вушко», які начитали воїни-земляки в період коротких відпусток додому. Їхні голоси слухають тепер діти всієї України. Заплановано випуск аудіоальбому «На вушко-ІІ». Робота театру дає військовикам упевненість у немарності їхніх патріотичних поривань, а дітки зростають справжніми козаками і козачками під захистом люблячих сердець і міцних долонь вояків.
Самі ж модератори заходу Юрій МАЛІНОВСЬКИЙ та Валерій ВОСКОЛУП, наші колеги Олександр КОМАРНІЦЬКИЙ, доктор історичних наук, професор, тимчасово виконувач обов’язків декана історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Сергій СИДОРУК, доктор історичних наук, доцент кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, член-кореспондент Національної академії наук вищої освіти, а також Наталя ТАРАБАН, студентка Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Андрій ПОГРІЩУК, студент Відокремленого структурного підрозділу «Вінницький фаховий коледж економіки та підприємництва Західноукраїнського національного університету», у своїх доповідях показали шляхи і засоби формування національної ідентичності в здобувачів освіти закладів фахової передвищої та вищої освіти. Це і модернізація викладання навчальних дисциплін з урахуванням національної складової, і спільне волонтерство викладачів та студентів, і вшанування подвигу воїнів-захисників створенням спеціальних стендів у закладі, і опіка над тими, хто повернувся з фронту та потребує допомоги. У нагоді стане й відвідування «Музею Мужніх», про діяльність якого розповів Анатолій ВОЙНАРОВСЬКИЙ – доктор історичних наук, доцент кафедри культури, методики навчання історії та спеціальних історичних дисциплін Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Музей створено як підрозділ Вінницького обласного краєзнавчого музею; його експонати свідчать про непереборне бажання українців жити вільно на своїй рідній землі.
Результатами семінару стали пропозиції щодо розгляду необхідності зміни освітньої парадигми з урахуванням принципу формування національної самосвідомості; внесення потрібних змін у зміст, форми і методи викладання навчальних дисциплін; виховної роботи, залучення студентів до волонтерської діяльності, визнання мистецької складової як одного з найдієвіших чинників сталого розвитку української ідентичності. Пропозиція ж змінити рівень заходу з регіонального на всеукраїнський була зустрінута загальним схваленням.
«Нація народжується біля дитячої колиски тільки на народному ґрунті», - стверджувала видатна дослідниця дошкільної освіти Софія РУСОВА. Наше завдання – плекати свою націю, зміцнювати, захищати від ворожих зазіхань. І тоді вона стане нашою найміцнішою опорою та захистом.
Тетяна СІЧКО, старший викладач
кафедри педагогіки, психології та фахових методик; член НСЖУ
Фото Сергія Зеленюка, Анастасії Цибакової
Comentários