16 вересня в рамках проєкту Українського ПЕН «Мереживо. Літературні читання в містечках України» в актовій залі Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського відбулася зустріч з письменниками Тарасом Прохаськом та Марією Титаренко.
Короткий бекграунд літераторів.
Тарас Прохасько — письменник, журналіст, перекладач, за фахом ботанік. Автор 14 книжок (зокрема «НепрОсті», «Лексикон таємних знань», «БотакЄ») та співавтор 6 книжок, серед них і дитячих. Перекладає книжки з польської. Лавреат премії видавництва «Смолоскип», «Книги року», «Книги року BBC», Премії Джозефа Конрада, Премії Юрія Шевельова, Шевченківської премії. Член Українського ПЕН.
Марія Титаренко – поетка, есеїстка, журналістка, медіадослідниця, лекторка. Засновниця Магістерської програми з медіакомунікацій Українського католицького університету (2012). Стипендіатка програми імені Фулбрайта (2008-2009). Доцентка Школи журналістики та комунікацій УКУ. Авторка книги есеїв «Комунікація від нуля. Есеї для Мані» (ВСЛ, 2019), яка увійшла до списку найкращих українських книжок 2019 року за версією PEN.
Зустріч проходила в цікавій формі діалогу модераторки Марії Титаренко та письменника Тараса Прохаська. Хоча зарання були анонсовані дещо інші питання розмови (найжорскіші дні лютого – і робота на радіо в укритті; звикли до воєнної реальності – чи варто боятись цієї звички?), але письменник Тарас Прохасько, ніби оберігаючи юних слухачів-студентів і ліцеїстів, що зібралися в залі, від жахіть війни, перевів розмову в інше русло. Це світ природи, позитивних відчуттів, людських стосунків. Поет ділився своїми приватними спогадами, історіями власної родини, важливими для себе спостереженнями. Відчувалося, що домінантою для митця є життя, де немає зверхності та насильства, у всьому панує рівновага. Тому і життєве кредо письменника позначено словами: «Буття є, властиво, співбуттям. Одномоментним існуванням усього з усім і співіснування всього».
На превеликий жаль, таку щиру, теплу розмову поета зі своєю аудиторією перервали тривожні воєнні сирени. Усі змушені були спуститися в безпечні укриття, але бесіда не перервалася. Вона продовжилася для одних з Тарасом Прохаськом, а для інших Марія Титаренко провела незабутні практичні заняття з комунікації. А це спілкування відтінками, півтонами, дотиками, запахами, смаками, обіймами, цілунками, сміхом, співописом, примітивним письмом, мовчанням, парадоксами, малюнками, помилками, щирістю, вдячністю, мріями, а передовсім — довірою і любов’ю. А найголовніше – Серцем. Ми вдячні пані Марії за презентацію та подарунок власної книги «Комунікація від нуля. Есеї для Мані».
Велика подяка й пошана неймовірно цікавим, неперевершено талановитим письменникам Тарасу Прохаську та Марія Титаренко за цю незабутню зустріч, за популяризацію українського Слова.
За матеріалами сайту bar-liceum.at.ua/
Comentarios