22 березня Україна відзначила 180-ту річницю від дня народження українського «музичного гетьмана» Миколи Віталійовича Лисенка, який став «сонцем української музики», відкрив світові її неповторну красу, колорит, велич і посів почесне місце в плеяді видатних композиторів світу. Геніальний серед геніальних, рівний з рівними!
Березневі дні в далекому 1885 році стали особливими й для самого митця, адже духовний гімн «Молитва за Україну», єдиний релігійний твір композитора на слова Олександра Кониського, був завершений саме в цей час. За дослідженнями українського літературознавця, фольклориста, етнографа, доктора педагогічних наук, професора Романа Федоровича Кирчіва, саме 26 березня 1885 року Олександр Кониський повідомив у листі до відомого галицького літератора і громадського діяча Павла Кирчіва про те, що «написав «Молитву» дітей, а Микола Лисенко завів її на ноти і придбав дуже хорошу музику, котра дуже усім сподобалась. На лихо, у нас не можна її надрукувати, а, на нашу думку, варто було б той гімн розповсюдити і в селах, і в школах Галичини. Тим-то я післав «Молитву» з нотами до високоповажного Володимира Шухевича, просячи його поради, як би то надрукувати, щоби «Молитва» була надрукована ще в маї. Хотів би знати думку Шухевича, Вахнянина та інших композиторів, жду Вашої відповіді. Ваш щирий Перебендя (так називав себе Олександр Кониський)».
Перше публічне виконання гімну відбулося орієнтовно у квітні. 29 травня 1885 року Володимир Шухевич повідомив: «Молитву» передав для літографа, скоро буде готова, повідомлю Вас». І вже в травні того ж року гімн почали масово виконувати. У ті далекі роки «Молитва» набула широкої популярності як у Галичині, так і в Центральній Україні. По смерті М. Лисенка з’являються нові хорові версії твору; найвідомішими є аранжування Віктора Матюка, Кирила Стеценка та Олександра Кошиця.
Сьогодні гімн «Боже великий, Єдиний, нам Україну храни» офіційно визнано духовним гімном України. Він є могутньою зброєю і великою охороною, що об’єднує мільйони людей у єдину розмову з Богом, вимолюючи єдине прохання МИРУ, даючи надію і даруючи любов один одному, навіки зберігаючи в серцях віру і патріотизм.
Єднаймося разом із викладачами та студентами кафедри мистецьких дисциплін у єдиній «Молитві за Україну» Миколи Лисенка! Мистецтво на варті МИРУ і ПЕРЕМОГИ!
Ірина ДІКУН,
асистент-викладач кафедри мистецьких дисциплін,
кандидат педагогічних наук
Comments