Війна жорстоко увірвалась у наше життя, змусивши жити в постійному страхові. Навіть школи, які завжди були осередком знань і радості, перетворилися на місця, де діти ховаються від ворожих нальотів. У час, коли страх і невизначеність є повсякденною реальністю, найменші прояви добрих справ можуть мати велике значення.
Для учнів Барського ліцею №2 і Терешківської гімназії Барської міської ради радісною подією стало перетворення темних і лячних укриттів на місця надії та єднання: сірі бетонні стіни приміщень, що навівають гнітючі думки, за короткий проміжок часу заясніли сповненими життя барвистими малюнками.
Студенти КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського» охоче відгукнулися на запит директорів шкіл розписати стіни в укриттях. Вони творчо підійшли до цього завдання, розуміючи важливість очікуваного результату. Тож і взялись за пензлі та фарби, щоб перетворити тьмяні приміщення на простір, який не гнітить, а вселяє спокій. Кожна стіна стала «полотном» для втілення творчих задумів юних художників. Один за одним почали з'являтися українські символи, улюблені казкові персонажі, веселі тваринки, кумедні сюжети, що дарують радість і викликають щирий дитячий сміх. Кожен мазок пензля був сповнений емоцій: від гніву та болю – до непохитної віри і любові. Це не просто розписи – це справжній артпроєкт, який має глибокий сенс. Він свідчить про те, що навіть у найважчі часи люди не втрачають здатності творити красу і дарувати один одному тепло і підтримку.
Цими творчими добродіями стали студенти 21-ОМ групи: Дар’я Щепковська, Лера Дзема, Карина Мазур, Євген Гуцалюк – і 31-ОМ групи: Мар’яна Гуменюк, Ніка Дуднік, Марія Січко, Вікторія Паладій. Їхнім куратором у цій відповідальній справі була Альона Миколаївна Романюк – викладачка кафедри мистецьких дисциплін.
Юні митці не лише зробили добру справу, але й започаткували в коледжі нову арттрадицію, яка зміцнює віру в те, що мир і спокій повернуться в наше життя, а школи знову наповняться безтурботним дитячим сміхом.
Світлана МАРЧУК,
завідувачка практик
Comments